Рекітське сузір’я – 2015 за мир і щасливе майбутнє України

      На Міжгірщині відбувся ХІІ міжнародний фестиваль-конкурс юних поетів і прозаїків, журналістів, митців фото і малюнку, авторської пісні та літературно-мистецьких композицій Рекітське сузір’я – 2015.

      Географічне походження молодіжного форуму походить від того, що його старт було взято у гірській глибинці — селі Рекіти, а благородний почин йому зробив уродженець цього осідку, нині мешканець древнього Львова Василь Тарчинець – відомий журналіст і літератор. Останні сім творчих зльотів вже проходять у верховинській «столиці» – селищі Міжгір’я. «Притулок» огляду талантів тут безвідмовно надає місцевий професійний ліцей, регулярно забезпечуючи високий організаційний рівень його проведення.
      Цього разу в дитячому огляду і виявленні талантів, яким необхідно надавати простір для творчого розвитку, щоб у різних сферах життя особистими досягненнями мали можливість прославляти свою країну і народ, взяла рекордна кількість його учасників – майже чотири сотні, які представляли різні регіони України – Тернопільщину, Львівщину, Закарпаття, Буковину, Миколаївщину, Івано-Франківщину, Рівненщину, Одещину та інші області, в тому числі до нього підключилися і «заочники» з Франції, США, Росії, Польщі…
      Найвищим досягненням, звісно, стала і масова кількість поданих робіт юними поетами і прозаїками, художниками і фотомитцями, піснярами, представниками літературно-мистецьких композицій… Головними девізами свята стали патріотичні і святі слова-заклики: «Любіть Україну, як матір свою!» та «Боже Великий, Святий і Єдиний, нам Україну і мир збережи!».
      Як під час урочистого відкриття, котре супроводжувалося і гучними звуками трембіт та запаленням полонинської ватри, так і закриття фестивалю, линули приємні напутні слова на адресу його учасників, яких, безумовно, слід вважати не тільки надією, але й гордістю нашої нації. Їх за промов висловлювали, зокрема, голова Міжгірської райради Іван Ярема, в. о. голови райдержадміністрації Василь Маркович, його заступник Василь Баран, начальник відділу освіти РДА Іван Субота, директор профліцею Василь Маринець, директор НПП «Синевир» Микола Дербак, а також Тетяна Балагура, педагог, Герой України, Роман Чобаня, начальник відділу департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА, Михайло Кот, голова правління ЮНЕСКО в Україні, Ірина Гармасій, керівник закарпатського відділення МАЛіЖ та багато-багато інших. Боже благословення висловив священик Федір Славець.
      Головним лейтмотивом фестивалю стала найактуальніша тема сьогодення, яка практично на устах всіх, є мрією добрих і свідомих людей — встановлення миру у нашій державі за теперішнього тривожного часу, коли у вирі неоголошеної війни у нелегких умовах утверджується воля самостійності українського народу. Цей провідний мотив яскраво засвідчили символічна передача естафети миру та твори і виступи юних учасників, за яких вони оспівували героїчний дух сучасних відважних захисників суверенності своє території, у молитвах бажали їм повернутися з фронтових доріг живими і з перемогою, а також хвилини мовчання, під час котрих вшановувалася пам’ять найхоробріших — хто віддав життя заради Вітчизни. Родзинкою за привітання з відкриттям чергового фестивалю став виступ Героя України, підполковника українського війська Василя Зубанича, який родом з цього краю – присілка Обляска. Мужній боєць, котрого радо були всі присутні бачити, зустрівши щирими оплесками, запевнив як земляків, так і гостей, що воїни все зроблять для того, щоб обдаровані діти жили під мирним небом і творили благо в ім’я рідної Вітчизни. Як, до речі, тепло вітали і греко-католицького священика Василя Мандзюка, котрий повернувся з сходу України, де виконував святу місію капелана, розповівши про історію і важливу духовну роль військових отців в умовах збройного часу.
      І цього разу збір Малої Академії літератури і журналістики, котра здобула статус міжнародного осередку і є під опікою Міжнародного Центру ЮНЕСКО, був насичений багатьма цікавими заходами, зокрема, проведеними майстер-класами, різноманітними конкурсами, оглядами виставок і незабутніми екскурсійними мандрівками на славнозвісне Синевирське озеро, візит-цетр НПП «Синевир», центр реабілітації бурих ведмедів тощо. За них юнь радісно знайомилася, жваво спілкувалася, обмінюючись творчими здобутками і планами, зміцнювала крила дружби.
      А переможцями в цьогорічному огляді стали Анастасія Іващенко з Полтави (номінація художнє фото), її землячки — Марина Бакаєнко (проза) та Ксенія Янко (журналістика), львів’янка Анастасія-Марія Чубинська (авторська пісня), Влада Соковець з м. Кузнєцовськ (поезія), Любов Масляник з Міжгірського профліцею (малюнок), студія «Перевесло» з Полтави (літературно-музична композиція), а найкращою газетою визнано «Гімназист», яку готують юні репортери з Кузнєцовська. Всі переможці удостоїлися найсолідніших нагород від департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА – планшетних комп’ютерів. Практично кожен учасник фестивалю не був обділений увагою його організаторів, отримавши грамоти, дипломи, подарунки. Живими сувенірами стали вручені нацпарком «Синевир» і саджанці смерічок, котрим особливо пораділи всі конкурсанти. Під час фестивалю народилася і хіт-пісня «Синевирські смерічки», милозвучні і душевні слова до якої написала Ангеліна Оборіна, а музику, яка ніжно торкається струн серця, Анатолій Шепель. Її прекрасно на сцені виконував львівський дитячий хор «Пролісок» Львівської школи мистецтв №10 (худкерівник Анатолій Карпович).
      Чимало теплих слів удостоїлися і ті, хто докладає неймовірних зусиль до проведення щорічного фестивального свята, насамперед «хрещений батько» маліжанців Василь Тарчинець – саме так його любо величають з сердечної поваги всі учасники цього дійства, а також директор місцевого профзакладу Василь Маринець, якому напередодні згідно з Указом Президента України присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України», бо саме очолювана ним «робітнича академія» і цього разу бездоганно влаштувала празник дитячої творчості.

Василь Пилипчинець.

Залишити відповідь